Розбираємо поняття Design thinking, Service design та Human centered design
Незважаючи на те, що дані поняття об'єднує одна мета – вивчення потреб споживачів та їх задоволення, - між ними існує різниця.
Ми спробували розібратись в кожному та виділити їх відмінності.
1) Design thinking (Дизайн-мислення)
Дизайн-мислення можна описати так. Це дисципліна, яка використовує емпатію дизайнера як один з основних інструментів в процесі вирішення задоволення потреб споживачів.

Тім Браун (автор книги "Дизайн-мислення в бізнесі") стверджує: дизайн-мислення - це підхід до проектування, орієнтований на людину; він базується на інструментах та знаннях дизайнера, поєднує потреби людей, технологічні можливості та умови для створення успішної бізнес-моделі.

Він може трансформувати усі процеси компанії – від розробки продуктів та послуг, до ведення бізнес-проектів та стратегічного планування.

Підхід поєднує в собі важливі чинники: людський фактор, технологічну доцільність і економічну вигідність. Також він дозволяє використовувати творчі інструменти для вирішення широкого спектру проблем тим людям, які не мають дизайнерської освіти.
Дизайн-мислення - це підхід до проектування, орієнтований на людину
2) Service design (Cервіс-дизайн)
Сервіс-дизайн - це діяльність з планування та організації обслуговування компанії, що має за мету поліпшення якості та взаємодії між постачальником і користувачем.

Його мета - проектування системи сервісу відповідно до потреб клієнтів або учасників, щоб користування послугою чи продуктом було зручним, конкурентоспроможним та простим для споживачів.

Суть сервіс-дизайну: зробити сервіс компанії корисним, комфортним, ефективним та бажаним.
Суть сервіс-дизайну: зробити сервіс компанії корисним, комфортним, ефективним та бажаним
3) Human-centered design (Дизайн, орієнтований на людину)
Human-cenetered design – це процес, що починається з людей, для яких розробляється продукт, а закінчується - новими рішеннями, які були створені спеціально для задоволення їх потреб.
Дизайн, орієнтований на людину, на відміну від дизайн-мислення, надає конкретні інструменти, щоб продукти і послуги покращили життя споживачів
У чому ж різниця між Design thinking та Human-centred design?

Design thinking першочергово популяризувався компанією IDEO як метод для створення комерційних продуктів. Зазвичай він використовується для формування ринкових продуктів та / або послуг.

Human-centred design робить крок уперед, і надає інструменти задля того, щоб ці продукти та / або послуги фактично покращили життя кінцевих споживачів або бенефіціарів.

Щоб зробити це більш зрозумілим:

Будь-який бізнес може використовувати Design Thinking, щоб створити рішення, здатне заробляти гроші. Наприклад, компанія може використовувати Design Thinking для формування дитячих відеоігор або телешоу. На додаток до цього, застосування Human-centred design гарантуватиме, що шоу насправді відповідає потребам глядачів (Наприклад, задоволення навчальних цілей дітей, які переглядають шоу чи грають у гру).

Щоб зробити це більш відчутним:

Розглянемо приклад Ubongo Kids - навчального телевізійного та YouTube-шоу, яке надає високоякісний контент 440 мільйонам дітей Африки. Там, де Design Thinking міг би розробити вірусне телевізійне шоу, можливо, з насильницькими образами (які можна знайти у типовому мультфільмі-бойовику), Ubongo Kids застосував Human-centred design. Це, у свою чергу, сприяло постійним інноваціям продуктів, що допомогло команді досягти своєї місії для майбутніх поколінь.

Як пояснює Тім Браун: Human-centered design - це людиноорієнтований підхід до інновацій. Методологія Design Thinking може включати елемент human centered design, одночасно врівноважуючи інші елементи.
Висновок:
Дизайн-мислення - це творчий підхід до вирішення завдань із застосуванням емпатії.

Сервіс-дизайн вивчає клієнта, досліджує його шлях до, під час та після користування сервісом. Результат досліджень надає максимально спрощений, але комерційно вигідний для бізнесу шлях до цілі задоволення потреби споживача.

Дизайн, орієнтований на людину базується виключно на потребах та бажаннях людини, для якої створюється продукт чи сервіс.